Сільська школа сьогодні - це і географічне і соціальне поняття.

Темирівський НВК – це велика шкільна родина, яка діє як навчально-виховний комплекс «школа-родина-дитячий садок», в якому вчителі, батьки, громадськість допомагають вихованцям засвоїти духовні багатства народної культури через ідеали Добра, Любові, Честі, Правди, Краси. «Вирубаний ліс можна посадити , закаламучену криницю почистити , а знищені традиції народу ведуть до знищення цілої нації», - так говориться в народній притчі. Спливають століття, виникають нові держави та суспільні устрої, але жарким полум’ям палахкотить потяг молодих людей до єднання у міцну сім’ю, щоб продовжити неперервність родоводу.

«Ще на початку ХІХ століття навколо теперішньої Темирівки розлягався неозорий, незайманий степ. Засноване село в 1823 – 1825 роках переселенцями з Воронезької губернії,» - так починають свою розповідь про с.Темирівку Гуляйпільського району автори книги «Темрівські обрії» І.Кушніренко та В.Жилінський.

У цій же книзі знаходимо і деякі відомості про виникнення і розвиток навчального закладу в селі.

Перша, церковно-приходська школа відкрилася в Темирівці-2 у 1892 році. А на початку ХХ століття, в 1908 році, в Темирівці-1 починає працювати земська школа. Обидві школи були відкриті завдяки зусиллям барона Миколи Олександровича Корфа, гуманіста, практика, реформатора школи, борця за народну освіту, який володів Темирівкою-1.

У 1913 році в земській школі навчалося 25 учнів ( з них 2 дівчинки). Та не у всіх батьків вистачало сил учити своїх дітей навіть одну зиму. Тому навесні 1914 року із всього згаданого контингенту на екзамени з’явилося тільки 13 учнів.

У 1937 році Темирівську початкову школу реорганізували у неповну середню, першим директором якої призначили Павла Олексійовича Фощана.

22 червня 1941 року мирну працю темирівців, як і всього радянського народу, перервав збройний напад на СРСР німецьких фашистів. А вже 8 жовтня 1941 року село Темирівку було окуповано німцями. Роки окупації (Темирівка стала вільною 13 вересня 1943 року) зруйнували господарства, зокрема німці спалили і приміщення школи. Тому після визволення школа почала працювати у дві зміни у пристосованому приміщенні. До неї ходили діти з 5 навколишніх сіл і навчалося понад 340 учнів. Директором школи в 1945 році була призначена Діденко Євдокія Андріївна.

Закінчилась Велика Вітчизняна війна. Поступово поверталися до мирної праці колишні воїни Радянської Армії. Вони допомагали піднімати з руїн народне господарство, виховувати підростаюче покоління. Так, в період з 1946 по 1947 р. Темирівською початковою школою керував Крутько А.Я. А з 1947 року і по 1958 її очолював Мельник Борис Артемович, колишній фронтовик, який до цього був директором Полтавської СШ.

Не стояли осторонь і учні Темирівської школи. Районна газета від 15 серпня 1946 року інформувала: «Кожного дня на полях колгоспів «Шлях Леніна» та «Шлях Сталіна» працюють біля 200 дітей-учнів на збиранні колосків. Їх організували вчителі Темирівської неповної середньої школи К.В.Касяненко та Є.І.Коломієць.

За 10 днів, тобто з 3 по 13 серпня, учні зібрали колоски на 80 гектарах. Назбирано 15 центнерів зерна».

У зв’язку з переходом на загальне обов’язкове семирічне навчання, наша школа в 1951 році була знову реорганізована, на цей раз у семирічну.

1жовтня 1956 року в Темирівці відкрило привітно двері нове приміщення семирічної школи. Кожен клас отримав свою світлу простору кімнату. Заняття почали проводити в одну зміну ( до цього часу Темирівська неповна середня школа орендувала приміщення у споживчого товариства). І знову ж діти поряд зі своїми батьками на колгоспних полях боролися за збереження майбутнього врожаю. Так у квітні учні знищували ховрахів. Найбільшою активністю відзначилися Микола Білоконь, Анатолій Вовк, Андрій Добрознай, Олександр Зражевський, Віктор Капшук.

1958 рік приніс зміни у керівництві школою: її директором призначають учителя історії Любимівської школи Абрамчука Юхима Тимофійовича.

З року в рік село змінювало своє обличчя. Підвищувався культурний і освітній рівень темирівців. Характерним для 1960 року стало виділення правлінням колгоспу «Шлях Леніна» продуктів для гарячих сніданків учням 1 – 4 класів Темирівської ( з цього ж року) восьмирічної школи. Діти почали щоранку отримувати склянку пареного молока і 150 г хліба. Безкоштовними сніданками користувалося 65 учнів. У цьому ж році на посаду директора була призначена учителька Октябрської семирічної школи Томаш Галина Сильвестрівна.

Все доросле населення до 35 років мало освіту не нижче 7 класів. А в 60-і роки у Темирівці переважна більшість молоді продовжувала здобувати середню освіту без відриву від виробництва при навчально-консультативному пункті місцевої восьмирічної школи від Гуляйпільської заочної школи. В 1962 році 8 учнів закінчили 11 класів. Троє з них вступили до вузів: доярка Надія Коломієць – до Запорізького педагогічного інституту, тракторист Олександр Савовський – до Луганського сільськогосподарського інституту, шофер Микола Нудьга – до Мелітопольського інституту механізації і електрифікації сільського господарства (на заочну форму навчання).

Керівником школи в 1962 – 1969 роках була учитель хімії та біології нашої школи Накалюжна Галина Сильвестрівна. А з 1969 по 1973 - учитель географії та німецької мови Хмельова Галина Микитівна.

На долю Фідрика Василя Федоровича, який був директором Темирівської восьмирічної школи в 1973 – 1984 роках, випали роки неспокійні, бурхливі. В цей період Темирівка нагадує «грандіозний» будівельний майданчик. Грандіозний, принаймні, в межах району. За цей час в селі побудували нову восьмирічну школу (1981 р., див. фото № 1), торговельний центр, майстерню в тракторній бригаді. Збудований «на виріст» дитячий садок на сто місць, готувався зустріти нових маленьких мешканців.

Діти – той барометр, за яким можна безпомилково визначити перспективи села, його найближче майбутнє. Школа наша невелика, але турбуватися про кадри села тут завжди починали зі шкільної лави. В ті роки не кожне сільське господарство могли похвалитися тим, що у кожної доярки була відпустка влітку. А в колгоспові «Мир» так повелося відтоді, як довірили випускницям школи підміняти доярок на час відпустки. Значна заслуга в тому, що школа та її випускники мали таку довіру у робітників базового сільськогосподарського підприємства, належала Варакуті Олександру Івановичу, який очолював педагогічний колектив школи з 1984 року по 1987 рік.

Наша гордість – наші учні!

9 травня 1987 року районна газета вмістила матеріал «Сміливі, чуйні, авторитетні» (пишуть про випускників Темирівської восьмирічної школи):

«Матрос Олександр Іванов служить на нашому кораблі з червня 1986 року. За цей час зарекомендував себе добросовісним, старанним військовослужбовцем. Досконало знає свою спеціальність.

Відмінник бойової і політичної підготовки О.Іванов неодноразово заохочувався командуванням частини і з’єднання.

Він – активний учасник громадського життя корабля. Допомагає товаришам в оволодінні спеціальністю. Готовий в будь-яку хвилину прийти на допомогу.

Матрос Іванов трудолюбивий і настирливий в досягненні своєї мети.

Командування корабля висловлює вчительському колективу і батькам велику вдячність за його виховання. Хочеться, щоб задовго до служби в лавах Радянської Армії і Військово-Морського Флоту у юнаків виховувалися такі риси характеру, як сміливість, настирливість, працьовитість, а головне, щоб вони вміли стійко переносити всі незгоди і труднощі військової служби.

Командир та секретар комсомольської організації корабля.»

«Шановні друзі! З почуттям глибокого задоволення повідомляємо, що колишній ваш учень, а нині рядовий Олександр Лотоцький проходить службу в нашій частині і з честю виконує свій обов’язок. Він – відмінник бойової і політичної підготовки, уміло володіє довіреною складною бойовою технікою. Проходячи службу на території Афганістану, він з гідністю і особистою відвагою, як личить радянському воїну, надає інтернаціональну допомогу братньому афганському народу в боротьбі за нове життя.

Ваш односельчанин проявляє хоробрість і витримку, грамотно діє у складній бойовій ситуації. За це він неодноразово заохочувався командуванням.

Олександр користується заслуженим авторитетом. Товариші обрали його секретарем комсомольської організації підрозділу. А комуністи військової частини виявили йому високе довір’я – в жовтні минулого року прийняли кандидатом у члени КПРС.

Командування частини, бойові товариші щиро дякують його батькам Ярославу Федоровичу та Ганні Федорівні, а також педагогічному колективу за виховання гідного захисника нашої Батьківщини.

Командир частини. Заступник командира з політичної підготовки.»

«Днями отримали вашого листа з проханням розповісти, як служить Анатолій Мотроненко. Даємо відповідь.

Анатолій служить у нашій батареї з серпня 1986 року. За цей період зарекомендував себе дисциплінованим солдатом. З бойової підготовки має лише відмінні оцінки. Довірену техніку знає добре і вміло її експлуатує. Декілька разів брав участь у бойових операціях і рейдах по знищенню банд і формувань заколотників – ворогів квітневої революції, де виявляв мужність, особисту відповідальність і героїзм.

В батареї всі поважають Анатолія. Він чуйний товариш, подає допомогу молодим воїнам в оволодінні спеціальністю.

Вважаємо, що школа і батьки виховали гідного солдата, воїна-інтернаціоналіста, який з честю виконує свій інтернаціональний обов’язок.

Просимо директора школи зачитати цей лист перед односельчанами і від імені командування батареї і військової частини висловити велику подяку всім, хто виховав гідного захисника нашої Батьківщини.

Командування частини.»

Молодим було з кого брати приклад. У роки Великої Вітчизняної війни те- мирівці захищали Москву, Ленінград, Сталінград, Кавказ, воювали на Курській дузі. Брала Берлін і отримала нагороду з рук Г.К.Жукова Анастасія Яківна Пархоменко. Вів партизанську боротьбу на території Югославії під командуванням Йосипа Броз Тіто Микола Іванович Хохотва.

У післявоєнний час свій інтернаціональний обов’язок виконували темирівці на Кубі, в Угорщині, в Анголі, Єгипті, Чехословаччині, Афганістані.

Тому , коли в «Красной звезде» було опубліковано указ про нагородження «Медаллю Ушакова» моряків, які відзначилися при виконанні важливого урядового завдання, і серед них прізвище старшини Олександра Іванова, це стало визначною подією в селі, але не було несподіванкою для педагогічного колективу школи. Бо велике значення у виховній діяльності школи мали традиції. Так, традиційними були напрямки: героїко-патріотичного та історико-краєзнавчого виховання. Олександр був активним членом загону юних слідопитів, разом з товаришами працював над створенням картотеки ветеранів Великої Вітчизняної війни, записував їхні спогади, брав участь в акціях, трудових десантах, рейдах.( див. фото № 2, 3 )

У 90-х роках соціальним питанням в Темирівці надавали такого ж великого значення, як і в попередньому десятиріччі. Зводилися нові житлові будинки, приміщення побут комбінату з відділенням поштового зв’язку, капітально відремонтовано сільський Будинок культури.

Тоді ж, у 1992 році, було вирішено питання про відкриття в селі середньої школи, фінансування навчального процесу в доповнених класах брав на себе колгосп «Мир». За три роки школі господарство виділило 52 тисячі карбованців на закупівлю навчальних посібників, додаткової літератури, путівок для поїздок у піонерські табори, придбало комп’ютерний клас. Учителі й учні перебудували майстерні під класні кімнати. Колгосп надав приміщення під клас, де учні вивчали тракторну справу.

На таку турботу господарства про школу учнівський та учительський колективи відповідали допомогою на догляді просапних культур, збиранні врожаю. У школі функціонувало два табори праці та відпочинку. І за сумлінну працю колгосп організував на свої кошти туристську поїздку школярів до міста Мінська.

( див. фото № 4 ). Між іншим, це вже багаторічна традиція – колгосп купує туристичні путівки для випускників 9 і 11 класів, завдяки чому учні Темирівської школи відвідали Москву, Ленінград, Прибалтику, Київ, Вінницю, Крим. Велика заслуга в цьому належала також і директору школи Халяві Петрові Івановичу (очолював педагогічний колектив з 1987 р. по 2003 р.), учителю географії за фахом і мандрівником за покликом душі.

З 1999 року школа набуває статусу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів», а з 2003 року – Темирівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад». В цей час

( з 2003 року) Темирівський навчальний заклад очолила Хомут Тетяна Анатоліївна.

Історія – це не лише дати, що відмічають події, сухі рядки прожитих років, це перш за все люди, з їх тривогами і болями, радощами і успіхами, надіями і сподіваннями. Якраз мереживо їхніх непростих доль і є невмирущою пам’яттю поколінь.

Пам’ять… Наша вічна істина, наш оберіг, де живуть імена і образи дорогих нам людей, з якими жили поруч, від яких обігрівалися теплом і людяністю, ділились мудрістю і досвідом. На превеликий жаль, пам’ять зберегла тільки імена тих людей, які своє життя пов’язали з Темирівською школою, віддали часточку своєї душі молодим поколінням темирівців.

Педагогічний колектив 1945 року ( зав. РВНО Кушнір)

Тимчасово виконуючий обв’язки директора Темирівської НСШ Діденко Євдокія Андріївна

Здорик Катерина Трохимівна – вчитель математики,

Жовніренко Катерина Василівна - вчитель початкових класів,

Васильєв Володимир Григорович – військовий керівник,

Квітка Григорій Федорович – вчитель історії і географії

Нудьга А.К. фізрук школи , пізніше звільнений (1946р.) за станом здоров’я ( туберкульоз легенів)

Квітка Є.А.- вчитель російської мови,

Турченко Раїса Іванівна - піонервожата

Рік 1946 ( зав. РВНО Кушнір)

Призначити директором Темирівського НСШ Крутька А.Я., а Діденко Є.А. залишити викладачем цієї ж школи.

Красовський Іван Давидович, який закінчив педагогічне училище , був призначений вчителем І - ІV класів,

Призначена тимчасово завпедом та викладачем географії і природознавства Темирівської НСШ Зінченко Поліна Іванівна, яка була переведена з Успенівської СШ і в цьому ж році звільнена.

Жовніренко Катерина Василівна - вчитель початкових класів, була звільнена.

Булат М.П. учитель 1- 4 класів та викладач історії 5-7 класів,

Чуйко Мотрона Федорівна - вчитель І-ІV класів

Онищенко Микола Пилипович - учитель І-ІV класів з окладом в 350 крб.

Квітка Григорій Федорович – вчитель історії і географії, фізичної культури

Здорик Катерина Трохимівна – вчитель математики,

Васильєв Володимир Григорович – військовий керівник,

Квітка Є.А.- вчитель російської мови,

Турченко Раїса Іванівна - піонервожата

Рік 1947 ( зав. РВНО Кушнір)

Переведеного з Полтавської середньої школи Мельника Бориса Артемовича директором Темирівської семирічної школи

Квітка Григорій Федорович був звільнений,як фізрук і призначений Лаптєв Яків Захарович

Турченко Раїса Іванівна – піонервожата, була переведена в Ремівський дитячий будинок, а на її місце прийшов Абакумов Г.М.

Квітка Є.А.- вчитель російської мови (з 1.V.47 року у декретній відпустці )

Кононенко Т.С.- викладач української мови і літератури

Северин П.Г. - викладач історії та географії, яка була переведена з Піщанської семирічної школи

Іваненко Федір Якович - вчитель І-ІV класів

Здорик Катерина Трохимівна – вчитель математики,

Васильєв Володимир Григорович – військовий керівник.

Булат М.П. - учитель 1-4 класів

Чуйко Мотрона Федорівна - вчитель І-ІV класів

Онищенко Микола Пилипович учитель - І-ІV класів

Рік 1948 ( зав. РВНО Кушнір)

У зв’язку із збільшенням учнів першого класу до 52 чоловік , створюються два перших класи з числом 26 учнів у кожному.

Шевченко Катерина Федорівна - учитель І-ІV класів

Булат М.П. учитель 1-4 класів

Чуйко Мотрона Федорівна вчитель І-ІV класів

Онищенко Микола Пилипович учитель І-ІV класів

Кучерява Поліна Власівна - викладач географії і природознавства, переведена з просади вчителя І-ІV класів Варварівської початкової школи

Гречаний В.П. - вчитель І-ІV класів

Кононенко Т.С.- викладач української мови і літератури

Северин П.Г. - викладач історії та географії ,

Здорик Катерина Трохимівна – вчитель математики,

Васильєв Володимир Григорович – військовий керівник.

Накалюжний Семен Максимович викладач математики , переведений з Зернорадгоспівської семирічної школи

Крупій Поліна М. - вчитель І-ІV класів

Циб Т.М. призначена вчитель І-ІV класів, замість Іваненка Ф.Я. звільненого за власним бажанням

Міщенко Н.Д.- викладач німецької мови ( на той період студент ІІ курсу університету )

Король В.А.– піонервожата .

Рік 1949 ( зав. РВНО Кушнір)

Суттєвих змін не відбулося тільки педагогічна сім’я Темирівської семирічної школи поповнилася новими її членами: Тимошенко Г.О. - вчителем І-ІV класів і Крутько Марія Д., старшою піонервожатою.

Рік 1950 ( зав. РайВНО Федоренко)


До школи були призначені: Мирова Ф.М.- вчитель І-ІV класів ( в зв’язку з виїздом Тимошенко Г.О.), Пилипенко Ф.В. вчитель української мови і літератури 5-7 класів ( у зв’язку з виїздом Кононенко Т.С.)

Рогач Л.І. – учитель математики, Олейник Л.А. і Деркач Т.Г.-

учителями І-ІV класів, Адаменко А.В. викладач історії, Турукало М.Н.-вчитель І-ІV класів, Мороз М.Н. - викладач фізичної культури, Бальсанко Г.М. – вчитель німецької мови 5- 7 класів

Турченко Раїса Іванівна – піонервожата , яка знову повернулася до Темирівської семирічної школи.

Рік 1951 ( зав. РайВНО Федоренко)

У зв’язку з малим контингентом дітей закрили 1 клас- комплект по 1- 4 класах

Томаш Галину Сильвестрівну було призначено завідуючою навчальною частиною Темирівської семирічної школи, а Хвильову Галину Сильвестрівну викладачем математики.

Завідуючу Добропільської початкової школи Золотарьову Фаїну Михайлівну призначили учителем І-ІV класів, учитель фізичного виховання Сливка А.Є. ( на той період студент – заочник Дніпропетровського педагогічного училища )з Успенівської СШ був переведений вчителем фізичного виховання в Темирівську семирічну школу, завідуючий Куйбишевською початковою школою Зайцев А.І. призначений учителем історії і географії Темирівської НСШ.

Школа поповнилася новим вчителем початкових класів Клименко Н.С.і вчителем української мови Лисенко Іваном Родіоновичем, який був переведений з Успенівської СШ

Рік 1952 ( зав. РайВНО Федоренко)

Свідчення дуже скупі лише знаємо, що Родіну Є.П. призначають викладачем історії, Гречку Р.А. викладачем суспільствознавства і географії 5-7 класів

Рік 1953 ( зав. РайВНО Федоренко)

Завуча дитячого будинку №1 Гуляйпільського району Кучму В.Ф. було призначено вчителем біології 5-7 класів Темирівської семирічної школи за наказом завідуючого Гуляй - Пільським РайВНО Федоренко.

Рік 1954 ( зав. РайВНО Федоренко)

Учителя фізичного виховання Долинської семирічної школи Скуридіну Л.І. перевели вчителем математики , а учителя Купріянівської семирічної школи нашого району Остапенко Катерину Луківну - учителем української мови і літератури до нашої школи, яка на той період заочно навчалася в Запорізькому державному педагогічному інституті.

В цей рік був призначений на посаду вчителя німецької мови Темирівської семирічної школи Богдан М.І.( на той період студент-заочник Мелітопольського державного педагогічного інституту ) і знов повернулася після викладання у Октябрській семирічній школі Кучерява Поліна Власівна викладач географії і природознавства, з Гуляйпільської середньої школи учителя фізичного виховання Коломієць В.І. переведено вчителем математики 5-6 класів.

На той період педагогічний колектив працює в такому складі : Турукало М.А., Олійник Леся Павлівна, Коломієць В.І., Кучерява П. В., Скуридіна Л.І., Остапенко К. Л., Богдан М.І., Бальсанко Г.М., Рогач Л.І.

Томаш Г.С. і Накалюжний С.М. вибувають із нашої школи.

Рік 1955

В школі починає працювати вчитель початкових класів Данченко Марія Федорівна , Хмельова Галина Микитівна, вчитель географії і німецької мови.

Рік 1956 - 1957:

змін у складі педагогічного колективу не відбулося.

Рік 1958

27 серпня 1958 року було призначено нового директора Абрамчук Юхима Тимофійовича, вчителя історії Любимівської середньої школи .

Закінчила Чернігівський педагогічний інститут Запотилюк Раїса Іванівна і була направлена в нашу школу вчителем російської мови та літератури, також на посаду вчителя української мови і літератури було прийнято Кікош Тіну Прохорівну та вчителя математики Гнідаш Євдокію Максимівну.

Рік 1959

У цьому році директор Н-Григорівської семирічної школи Зачепило Іван Несторович призначається вчителем української мови та літератури .Цей педагог всю свою трудову діяльність до самої пенсії присвятить вихованню і навчанню учнів Темирівської школи.

Рік 1960

Директором школи призначають Томаш Галину Сильвестрівну, учителя Октябрської семирічної школи , а завучем школи стає вчитель цієї школи Хмельова Галина Микитівна.

Знову повертається в школу Накалюжний С.М. вчителем математики, починає працювати в школі та в школі сільської молоді Мажаєв В.Ф. вчителем російської мови та літератури , переведений до нас з Жовтнянської восьмирічної школи Шпитальов Георгій Олександрович вчитель фізичного виховання і малювання, і Олійник Леся Панасівна. В цей же рік починає працювати в Темирівський школі вчителем співів Іванов Віктор Леонтійович, нині заслужений пенсіонер. Склад педагогічного колективу був такий: Томаш Г.С., Хмельова Г.М., Накалюжний С.М., Семенюта В.А., Шпитальов Г.О., Данченко М.Ф., Олійник Л.П., Лисенко І.Р., Зачепило І.Н., Коломієць М.І.

Період з 1953 року по 1959 рік відзначився тим, що 6 учителів нашої школи підвищували свій фаховий рівень, заочно навчаючись у вищих навчальних закладах:

Сливка О.Л. - Дніпропетровське педагогічне училище, Остапенко К.Л.-Запорізький державний педагогічний інститут , Пилипенко К.І.- Запорізький державний педагогічний інститут, Лисенко Іван Родіонович, Мирова Ф.А., Хмельова Г.М. – Кримський державний педагогічний і учительський інститут імені М.В.Фрунзе.

Рік 1961

Дружна педагогічна сім’я поповнилася новими членами: вчителем російської мови та літератури 5-8 класів та 9-10 класів вечірньої школи Биковою К.К. , вчителем праці по дереву і металу Данченко Леонідом Панасовичем та Паламарчук А.П., вчителем математики.

Учительський рід Темирівського НВК має свої давні традиції. Є у нас і така.

Щороку школа гостинно відчиняє двері, запрошуючи випускників у рідні стіни на вечір-зустріч. Свято, яке рік за роком крокує зі шкільними традиціями і відбувається у 1-у суботу лютого. Тому в 1997 році директором школи Халявою Петром Івановичем був створений, для випускників школи, клуб «Шпаргалка» президентом якого став, випускник нашої школи, Малик Іван Іванович, а зараз дипломований спеціаліст учитель фізичного виховання, який з відзнакою закінчив Запорізький державний університет. Саме він написав гімн і є автором прапору клубу «Шпаргалка».Кожний рік ряди клубу поповнюються новими членами, і вже стала доброю традицією урочиста посвята випускників у члени цього клубу. Вчителі, учні докладають багато зусиль, щоб засідання клубу проходили весело і цікаво і саме в цей день випускники минулих років стають повними господарями школи. За доброю традицією за проведення свята відповідають учні 11 класу, які самі готуються стати випускниками. (див. фото № 5, 6 ).

Звичайно ж, як і в кожній школі, цікаво і яскраво, з театралізованими виставами проходять свята Першого та Останнього дзвоників, Новорічні свята, випускні вечори, День учнівського самоврядування, Осінній бал (див. фото № 7 – 12).

Традицій школа має багато. Але це нескінченна розповідь про трудове повсякденне життя педагогічного колективу, родовід якого продовжується, збагачується новими досягненнями. А тому історія школи села Темирівки продовжує писатися.

Кiлькiсть переглядiв: 60

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.